Про зміни у сфері державної реєстрації

Про зміни  у  сфері державної реєстрації

Йшлось на оперативній нараді у міського голови Володимира Ящука за участі секретаря міської ради, заступників міської ради, в.о.старост, начальників  управлінь та відділів, працівників апарату міської ради, керівників комунальних підприємств міської ради. Ознайомила учасників наради з інформацією з даного питання начальник відділу державної реєстрації міської ради Наталія Геновська. Зокрема Наталія Іванівна розповіла, що 2 листопада 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності” від 03.10.2019, яким передбачено суттєві зміни до порядку державної реєстрації бізнесу та нерухомого майна.
За задумом розробників Закону, його прийняття має усунути основні юридичні прогалини, які сприяють рейдерському захопленню нерухомого майна та корпоративних прав.
Що стосується загальних питань державної реєстрації, то Наталія Геновська акцентувала увагу присутніх, що з 2 листопада 2019 року реєстраційні дії можуть здійснювати лише державні реєстратори органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, а також нотаріуси (державні та приватні).
Акредитовані суб»єкти (державні та комунальні) позбавлені повноважень у сфері державної реєстрації.
Запроваджено обов’язок державного реєстратора визначати обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб і цивільної правоздатності та дієздатності юридичних осіб, а також перевіряти повноваження представника особи на вчинення реєстраційних дій.
Відповідно до Закону перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи – громадянина України здійснюється державним реєстратором шляхом отримання відомостей про фізичну особу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності фізичної особи – іноземця або особи без громадянства здійснюється на підставі документа, що є підставою для його законного перебування в Україні (національного, дипломатичного, службового паспорту або іншого документу, що посвідчує особу).
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи України здійснюється шляхом отримання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостей про юридичну особу, у тому числі про її установчі документи.
Перевірка цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи – нерезидента здійснюється на підставі документа, що підтверджує реєстрацію такої особи у країні її місцезнаходження (витягу із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), та її установчих документів (їх копій), що легалізовані (консульська легалізація чи проставлення апостилю) у встановленому порядку, якщо інше не встановлено чинними міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. У разі вчинення реєстраційних дій у сфері бізнесу установчі документи юридичної особи-нерезидента подаються лише у разі необхідності (випадків такої необхідності Закон не описує).
Законом передбачено доступ державного реєстратора до державних реєстрів шляхом багатофакторної аутентифікації.
З метою запобігання випадкам несанкціонованого доступу до інформації в державних реєстрах планується запровадити багатофакторну аутентифікацію державних реєстраторів, які працюють з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Передбачається, що для здійснення реєстраційних дій у вище наведених реєстрах, державні реєстратори не лише використовуватимуть кваліфікований електронний підпис, але й підтверджуватимуть операцію на мобільному телефоні, використовуючи систему MobileID.
Запроваджено обов’язкове нотаріальне посвідчення довіреності для представництва юридичної особи під час проведення державної реєстрації.
Якщо раніше для звернення до державного реєстратора з документами для вчинення реєстраційних дій нотаріально засвідчена довіреність вимагалася лише для представника фізичної особи, то тепер й юридична особа, яка бажає уповноважити іншу особу діяти від її імені у сфері державної реєстрації, повинна нотаріально засвідчити видану представнику довіреність. Представники юридичних осіб більше не можуть для цілей вчинення реєстраційних дій користуватися довіреністю, виданою керівником юридичної особи (без нотаріального засвідчення). Без нотаріально посвідченої довіреності від імені юридичної особи може звертатися лише особа, зазначена у Єдиному державному реєстрі як особа, уповноважена подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи.
При цьому, державні реєстратори зобов’язані перевіряти дійсність нотаріально посвідчених довіреностей за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. Відтепер, материнська компанія не зможе надіслати довіреність представнику в Україні для внесення змін до відомостей про українську юридичну особу (дочірнє підприємство) або придбання майна в Україні. Учасники чи керівник іноземної компанії (окремі іноземні громадяни) змушені будуть особисто приїжджати в Україну для посвідчення довіреності в українського нотаріуса для того, щоб надати представнику повноваження на створення бізнесу чи придбання майна в Україні.
Підвищено відповідальності за порушення порядку проведення державної реєстрації.
Законом збільшено розмір штрафів за порушення посадовими особами порядку державної реєстрації (недотримання строку державної реєстрації, вимагання непотрібних документів тощо).
Так, за порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації встановлено штраф у розмірі від 400 до 600 НМДГ (6 800 – 10 200 грн), а за повторне протягом року вчинення порушення, – штраф від 500 до 1000 НМДГ (8 500 – 17 000 грн).

Що стосується державної реєстрації бізнесу, запроваджено принцип екстериторіальності для державної реєстрації фізичних осіб-підприємців.
Закон передбачає повну екстериторіальність для державної реєстрації фізичних осіб-підприємців та обмежену екстериторіальність для юридичних осіб і громадських формувань.
Відтепер, зареєструвати фізичну особу-підприємця (ФОПа) можна у будь-якого державного реєстратора в межах території України незалежно від місця проживання фізичної особи. Юридичним особам і громадським формуванням, що не мають статусу юридичної особи, така можливість надана лише у разі реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі. У разі ж державної реєстрації юридичної особи чи громадського формування на підставі документів, поданих у паперовій формі, реєстраційні дії можливі лише за їх місцезнаходженням, але у межах відповідної області, міста Києва чи АРК.
Передбачено одночасність нотаріального посвідчення правочину про відчуження корпоративних прав та державної реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
Закон передбачає, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, відбувається одразу після нотаріального посвідчення правочину про відчуження частки у статутному (складеному) капіталі юридичної особи або відразу після видачі свідоцтва про право на спадщину на частку у статутному (складеному) капіталі юридичної особи, і проводиться лише тим нотаріусом, яким вчинено відповідну нотаріальну дію.
Проведення після вчинення нотаріальної дії одним нотаріусом державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу іншим нотаріусом допускається лише за наявності поважних причин та за умови попереднього письмового повідомлення територіального органу Міністерства юстиції України.
Також залучення іншого нотаріусу для вчинення реєстраційних дій допускається у разі смерті нотаріуса, який вчинив нотаріальну дію, оголошення його померлим чи безвісно відсутнім, якщо нотаріус за станом здоров’я не може вчинити реєстраційні дії, припинення або зупинення діяльності нотаріуса, неможливості дотримання встановленого строку здійснення реєстраційної дії.
При цьому, передача іншому нотаріусу заяви про проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу здійснюється за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
Водночас, положення про одночасність нотаріального засвідчення та державної реєстрації змін не застосовуються до:
1) акціонерних товариств (АТ);
2) товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ);
3) товариств з додатковою відповідальністю (ТДВ).
Також відповідні положення не застосовуються у разі нотаріального посвідчення правочину, правовий наслідок якого пов’язується з настанням певної обставини (наприклад, посвідчення правочину з відкладальною умовою).
Тобто, у разі нотаріального посвідчення договору про відчуження частки у статутному капіталі ТОВ, ТДВ чи АТ, можна звернутися до іншого нотаріуса чи державного реєстратора для проведення державної реєстрації змін до відповідних відомостей у Єдиному державному реєстрі.
У випадку ж з іншими юридичними особами (приватні підприємства, кооперативи, державні чи комунальні підприємства тощо) державну реєстрацію змін може здійснити лише той нотаріус, який посвідчив договір про відчуження корпоративних прав або видав свідоцтво про право на спадщину. Державні реєстратори органів місцевого самоврядування чи місцевих державних адміністрацій здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (крім ТОВ, ТДВ чи АТ) не зможуть, оскільки не мають права на вчинення нотаріальних дій, які у даному випадку є необхідною передумовою для вчинення реєстраційних дій.
Встановлено обов’язкову письмову форму договору про відчуження корпоративних прав.
Відповідно до Закону договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі.
Нотаріально засвідчені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
З 02 листопада 2019 року на спеціальних бланках нотаріальних документів викладається при нотаріальному засвідченні:
1) рішення органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (крім рішень, створених на порталі електронних сервісів з використанням кваліфікованого електронного підпису);
2) передавальний акт;
3) розподільчий баланс.
Окрім того, запроваджується обов’язковість використання спеціальних бланків нотаріальних документів для оформлення таких документів щодо ТОВ та ТДВ:
1) рішення загальних зборів учасників про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;
2) рішення загальних зборів учасників про виключення учасника з товариства;
3) заяви про вступ до товариства;
4) заяви про вихід з товариства;
5) акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства.
Вимога щодо нотаріального засвідчення з обов’язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів не застосовується у разі державної реєстрацію змін до відомостей про ТОВ чи ТДВ на підставі документів, створених на порталі електронних сервісів та підписаних кваліфікованим електронним підписом.
Державний реєстратор перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів.
Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються КМУ.
Заплановано впровадити механізм автоматичного повідомлення про вчинені щодо юридичної особи реєстраційні дії.
Закон передбачає право учасників та керівника юридичної особи на безоплатній основі в режимі реального часу отримувати інформацію про факт подання або прийому документів для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи.
Передбачено проведення автоматичного моніторингу ризикованих реєстраційних дій.
Закон передбачає здійснення автоматичного моніторингу ризикованих реєстраційних дій.
Однак, для цього ще потрібно доопрацювати програмне забезпечення Єдиного державного реєстру, а Уряд має затвердити критерії ризиковості реєстраційних дій.

Leave a reply