Школа майбутнього

Однією з найбільш обговорюваних тем сьогодення є тема прийняття Закону «Про освіту»: на які зміни очікувати учням та їх батькам, педагогам , і чи не стане новий Закон черговим розчаруванням усіх учасників освітнього процесу, громадськості? Але не зважаючи на палкі дискусії та різні погляди, очевидно одне: сучасна система освіти не мотивує дітей до навчання, а вчителів до особистісного та професійного зростання. Чи зможуть освітні реформи змінити ситуацію і стимулювати створення в Україні «школи майбутнього», школи, у якій учні хотіли б навчатися, а вчителі – навчати.

Виявляється, це можливо. Саме у такій «школі майбутнього» побувала делегація управління освіти Іллінецької міської ради 13 липня 2017 року. Це Путрівський НВК «Гімназія – ЗОШ І – ІІІ ступенів – ДНЗ» у Васильківському районі Київської області. У 2016 р. школа взяла участь у пілотному проекті Нової Освітньої Платформи, який спрямований на розкриття індивідуального потенціалу кожного учня, що реалізується через новітні технології та методики викладання.

Слід зауважити, що популярності ця школа набрала у соцмережах у першу чергу завдячуючи своєму екстер’єру та інтер’єру. На околиці невеликого села з’явилася школа – сад, яка швидше нагадує казковий замок чи школу – чарівників. Всередині теж є з чого дивуватися : розмальовані стіни, сходи, ігрові куточки, просторі класи – лабораторії. Нещодавно біля школи відкрито сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям. Такі перетворення в школі сталися усього за один рік. Тож виникло природне запитання: новації у цій школі обмежились лише креативним дизайном чи зміст навчання теж креативом не поступається.

Про це та багато іншого розповіли гостям начальник відділу освіти Васильківського району Гейко Ірина Миколаївна, директор школи Битько Леся Сергіївна, голова Путрівської сільської ради Оніщук Віталій Євгенович.

Одним із пріоритетних та амбіційних завдань, які ставить школа, – досконале володіння іноземною мовою: англійську учні вивчатимуть за пропорцією: 70: 10: 10: 10. 70% часу діти будуть приділяти розмовній практиці, а 10% – письмо, читання і граматика; вивчення предмета двома мовами – українською та англійською; можливість отримати міжнародного сертифікату з мови.

Як наслідок таких перетворень та сміливих проектів кількість учнів збільшилась з 220 у 2015 -2016 н.р. до 410 у 2016 –2017.

Окремою темою для розмови є тема готовності педагогічних колективів до роботи у таких школах, адже професія вчителя вимагає кардинальних змін. Чи готові педагоги старої школи до переходу в школу майбутнього, адже їй потрібен не просто учитель з крейдою біля дошки, їй потрібен тренер, коуч, т’ютор (наставник).

Leave a reply