У селі Тягун відкрито меморіальну дошку Захиснику України Миколі Жулинському

23 травня  хвилююча подія об’єднала чимало людей: учасники АТО, керівники району та міста, Тягунський сільський голова,  представники об’єднаного районного військового комісаріату, вчителі, учні,  друзі, односельці, студенти та педагоги Іллінецького державного аграрного коледжу зібралися на подвір’ї Тягунської загальноосвітньої школи, аби вшанувати пам’ять земляка Миколи Жулинського, який загинув, захищаючи суверенітет та незалежність нашої держави на Сході України.

З шаною і повагою до подвигу Героя у селі відкрили меморіальну дошку молодому бійцеві. Розмістили її поряд із меморіальною дошкою односельчанину, загиблому в ході антитерористичної операції, Володимиру Шишку, на фасаді школи, в якій навчалися хлопці.

Урочистий мітинг розпочав директор школи Микола Войцехівський. Про те, що ми маємо пам’ятати своїх Героїв  і  високу ціну свободи та незалежності  зазначили у своїх виступах Тягунський сільський голова, учасник бойових дій в зоні АТО  Іван Ребар,  заступник Іллінецького міського голови Людмила Трохимець, перший заступник голови райдержадміністрації Володимир Любаревич, голова районної Спілки учасників АТО та  ветеранів  інших бойових дій Микола Стельмащук, заступник директора з виховної роботи  Іллінецького державного аграрного коледжу Оксана Прокопова.

“Життєвий шлях Миколи Жулинського, його патріотизм, мужність, відвага – приклад для майбутніх поколінь. Бо вдивляючись у обличчя Героя, ми усвідомлюємо, що Україна втратила одного з найкращих, найсміливіших, найдостойніших синів. Микола загинув захищаючи свою землю, але світла пам’ять про нього назавжди залишиться з нами”, – звернулась до присутніх Людмила Трохимець.

Людмила Михайлівна подякувала хрещеній мамі Миколи  Ганні Козак, мамі Володимира Шишка – Ніні Миколаївні, за синів, сестрі Миколи – Каті, за брата, за їх виховання та любов до рідної землі.

Із дитячих вуст прозвучали пісні та вірші, де тривожним мотивом стала згадка про усіх матерів, які не дочекалися повернення синів. Війни, вони ж бо прокляті матерями. До меморіальних дошок, а також на могили бійців лягли квіти вдячності від  земляків.

Під час урочистого мітингу мамі  Володимира Шишка було вручено медаль «Лагідна сила», Катерині Жулинський нагороду брата – відзнаку Української Православної Церкви Київського Патріархату, медаль “За любов та жертовність до України”.

Для рідних  Микола й Володя живі  у  думках і спогадах, лиш на мить завмерли на портретах  у граніті.  Ми ж, їхні сучасники, маємо зробити все, для того, щоб зберегти пам’ять про справжніх воїнів, захисників рідної країни, патріотів для прийдешніх поколінь, бо поки живе пам’ять про тих Героїв, які віддали своє життя за мир та спокій на рідній землі – живе людина,  продовжується рід людський, міцно стоїть держава.

 

Leave a reply