Захист бджіл від отруєнь пестицидами

Захист бджіл від отруєнь пестицидами

Отруєння бджіл спостерігається у весняно – літній період при масових обробках сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику.  Найнебезпечнішими для бджіл являються комбіновані пестициди.

У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через:

  • несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічного обробітку;
  • порушенням правил застосування пестицидів;
  • проведення обробок вдень під час масового льоту бджіл;
  • обробки в період цвітіння або наявності серед оброблюваних рослин квітучих бур’янів – хороших медоносів і пилконосів;
  • близькості оброблюваних територій до масивів квітучих ентомофільних рослин, що загрожує небезпекою зносу отрутохімікатів на них;
  • використання небезпечних для бджіл препаратів;
  • авіаційні обробки;
  • проведення обприскування при підвищеній силі вітру більше 5 м/с ( при цьому виникає знос препарату до зони інтенсивного льоту бджіл або безпосередньо на територію пасіки).

В значній мірі загибель бджіл залежить також від кліматичних умов (температура і вологість повітря, сила вітру). З огляду на ці фактори, можна зробити висновок, що охорона бджіл від отруєння хімікатами при захисті рослин від шкідників, хвороб і бур’янів представляє собою комплекс організаційних, агротехнічних і спеціальних заходів.

Застосування хімічних засобів захисту рослин регламентується: Законом України «Про захист рослин», Законом України «Про пестициди і агрохімікати», Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» та розділом 3 «Інструкції з профілактики та встановлення факту отруєння бджіл засобами захисту рослин» Затвердженої Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 19 лютого 2021 року №338 відповідно до яких адміністрація господарства зобов’язана завчасно, але не менше чим за 3 доби до початку проведення  кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів ( з урахуванням відстані 10 км. від зовнішнього периметру території застосування засобів захисту рослин). Попередження дає змогу пасічникам вибрати оптимальні методи збереження бджолосімей.

Завчасне повідомлення повинно містити таку інформацію:

  1. Дата і час початку робіт із застосування засобів захисту рослин;
  2. Територія майбутнього застосування засобів захисту рослин (площа (га), кадастровий номер (за наявності), місце знаходження ділянки тощо);
  3. Назва препарату, діючі речовини та клас небезпеки запланованих до застосування засобів захисту рослин;
  4. Спосіб (метод) застосування засобів захисту рослин;
  5. Терміни ізоляції бджолиних сімей відповідно до класу небезпеки засобів захисту рослин;
  6. Повне найменування суб’єкту господарювання або прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб -;
  7. Дані для зв’язку з фізичними особами та суб’єктами господарювання (номер телефону та адреса електронної пошти);
  8. Відомості про сільськогосподарську культуру, що обробляється засобами захисту рослин.

Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен:

  • вивести пасіку в безпечне місце;
  • ізолювати виліт бджіл у вуликах (або кочівлі) або прибрати бджолині сімї в зимівник.

Термін ізоляції бджолиних сімей залежить від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах

При використанні пестицидів 1 – го класу небезпечності спостерігається загибель понад 20% бджіл, при використанні – 2- го класу (середньонебезпечні) – загибель відмічається від 5 до 20% , 3- го класу  – 1-5 %, 4 – го класу практично небезпечні для бджіл пестициди.

Згідно екологічних регламентів гранично- захисна зона:

– при використанні пестицидів 1 –го класу для бджіл – 4 км, обмеження вильоту – 4-5 діб;

– при використанні 2-го класу – 3-4 км, обмеження вильоту – 2-3 доби;

– 3- го класу – захисна зона – 2-3 км, обмеження вильоту – 1-2 доби;

– 4- го класу – не менше 1-2 км та обмеження вильоту – 6-12 год.

Термін ізоляції збільшується на 1-2 дні при знижені температури та підвищення вологості повітря.

Профілактика отруєнь

Профілактика отруєнь бджіл базується на беззаперечному дотриманні вимог ст. 30 Закону України “Про бджільництво” від 22 лютого 2000 N 1492-III, суворому дотриманні регламентацій застосування в навколишньому середовищі токсичних для бджіл речовин.

Власників пасік оповіщають за три доби до хімобробок з зазначенням застосовуваного отрутохімікату, місця (у радіусі 7 км), часу і способу проведення обробки. Указують час ізоляції бджіл.

Обробки проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові до 10 год або вечірні  – з 18 годин. Не допускають обробку квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл.

На період обробки бджоляру необхідно вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

При ізоляції бджіл у вуликах гнізда розширюють до повного комплекту рамок або ставлять магазини. На двокорпусні або багатокорпусні вулики, у залежності від сили сімей, ставлять другі корпуси з половинною кількістю рамок, зверху надягають раму з металевою сіткою (розмір вічка 2,5 х 2,5 або 3 х 3 мм), сітку накривають полотнянкою і, якщо потрібно, кладуть подушку. У день обробки рано-вранці, до початку льоту бджіл, льотки щільно закривають, знімають з сітки утеплення. У жарку безвітряну погоду під кришку підкладають рейки завтовшки 1 – 2 см. У вулик дають воду в стільниках, годівницях або напувалках. На ніч льотки відчиняють.

У випадку застосування пестицидів в умовах закритого ґрунту обробки проводять увечері після закінчення льоту бджіл або ізолюють бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні отрутохімікату.

Враховуючи токсичність всіх пестицидів для бджіл, обприскування сільськогосподарських культур, які є медоносами, потрібно проводити у фазу бутонізації до цвітіння (в ранкові та вечірні години). Обробки інсектицидами в садах, на посівах ріпаку та інших медоносних культур в період цвітіння не проводити. Працівники, які працюють з пестицидами і агрохімікатами, повинні пройти медичний огляд і мати допуск і посвідчення до робіт з пестицидами і агрохімікатами. Порушення законодавства про захист рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність передбачену ст.21 Закону України “Про захист рослин”, ст. 38 Закону України “Про бджільництво” та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провина за отруєння бджіл не може лежати лише на замовникові хімічних обробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік.

Так відповідно до Закон України «Про бджільництво»:

  • пасіки підлягають реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцем знаходження юридичної особи, яка займається бджільництвом, в органах місцевого самоврядування;
  • перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно – санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування;
  • розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти Акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання Акту проводять комісійне обстеження пасіки.

До складу комісії повинні входити:

  • представник органу місцевого самоврядування за місцем розташуванням пасіки;
  • представник територіального органу Національної поліції України;
  • представники господарства;
  • представники Держпродспоживслужби у сфері ветеринарного надзору та захисту рослин.

До Акту вноситься така інформація:

-дата, час, місце (область, район, населений пункт) його складання;

-склад присутніх членів Комісії та залучених осіб із зазначенням посади;

-номер паспорта пасіки, дата його видачі, прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) власника пасіки відповідно до ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;

-кількість бджолиних сімей, зазначена у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки, згідно з останнім підтвердженим записом державного лікаря ветеринарної медицини;

-стаціонарна чи кочова пасіка;

-погода, температура, наявність льоту бджіл;

-технологія утримання бджіл, кількість бджолиних сімей, які перебували на місці обстеження пасіки Комісією, координати та адреса пасіки;

-кількість розміщених на пасіці вуликів;

-відповідність інформації в ветеринарно-санітарному паспорті пасіки наявному стану пасіки;

-характер загибелі (одиничний чи масовий, раптовість та одночасність), клінічні ознаки (отруєння чи хвороба);

-кількість бджолиних сімей, які постраждали повністю та які постраждали частково (у відсотках до загальної кількості бджіл у бджолиній сім’ї) унаслідок отруєння (орієнтовно);

-вага загиблих робочих бджіл, розплоду, бджолиних маток, вибракуваного меду, перги і недоотриманої іншої продукції бджільництва;

-наявність записів у журналах обліку зареєстрованих пасік, що ведуться в органах місцевого самоврядування, об’єднаних територіальних громадах;

-власники, постійні користувачі, орендарі земельних ділянок (їх адреса, кадастрові номери), на яких здійснюється сільськогосподарська діяльність і які знаходяться в радіусі 10 кілометрів від місця розташування пасіки (за наявності);

-наявність у суб’єкта господарювання, який застосовував засоби захисту рослин, дійсного допуску (посвідчення) на проведення робіт, пов’язаних із транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами;

-застосовані засоби захисту рослин – назва препарату та діючої речовини, норма витрати, спосіб та період застосування (за наявності);

-сільськогосподарська культура, яку обробляли, фаза розвитку культури (за можливості встановити дані обставини);

-строки ізоляції бджіл;

-наявність масово квітучих медоносних та ентомофільних культур у радіусі 10 кілометрів від пасіки;

-здійснення або нездійснення завчасного повідомлення фізичними особами та суб’єктами господарювання власників пасік через органи місцевого самоврядування про використання засобів захисту рослин;

-рекомендації та заходи, ужиті для збереження бджолиних сімей (надання допомоги бджолам);

-кількість відібраних проб та зразків, їх назви та вид (патологічний матеріал, бджоли, продукція бджільництва, а також зелена маса рослин, ґрунт) для проведення дослідження на підтвердження факту отруєння бджіл з обов’язковим зазначенням їх назв, нумерації та осіб, яким вони передані для зберігання або доставки в лабораторію;

-попередня причина загибелі бджіл (діагноз) (за можливості встановити дані обставини);

-рекомендації щодо перевідних коефіцієнтів для продуктів бджільництва (додаток 2) під час визначення шкоди, заподіяної власнику пасіки внаслідок отруєння бджіл, у тому числі недоотриманого прибутку (переведення в медові одиниці), для використання в разі виникнення спорів;

-здійснення або нездійснення завчасного повідомлення власниками пасік органів місцевого самоврядування про місце перебування пасіки під час кочівлі.

Законодавчу силу при визначені причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Для лабораторного дослідження відбирають не менше 500 бджіл у скляний чистий посуд; 100 гр. меду; шматок стільника 15*15 з пергою, а також будь – який інший матеріал з бджолиних сімей.

Разом з пробами у лабораторію направляють Акт та супровідний лист, в якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження.

Лише при співпраці пасічників та сільгосптоваровиробників можна уникнути загибелі бджіл та отримати пасічниками – меду, господарями – врожаю.

СПІВПРАЦЯ ЗАПОРУКА УСПІХУ!

 

Leave a reply